Ідеальна сім"я

Ідеальна сім"я - це коли одружуються, бо присутнє справжнє кохання.
Коли у відносинах, або шлюбі немає навіть тіні розрахунку або користі.
Ідеальна сім"я - це взаєморозуміння між двома людьми, незалежно від того, як складаються відносини з тещами,
свекрухами, тестями і свекорами.
Ідеальна сім"я - це люди, які завжди підтримають одне одного, і не покинуть навіть у найтяжчу хвилину.
В ідеальній сім"ї немає місця зрадам. Бо там, де присутня любов, зраджувати не хочеться.
І ніякі спокуси не змінять вірності коханій людині.
В ідеальній сім"ї немає сварок, а є здорова дискусія, без биття посуду, без осуду за плечими,
без посвячення у проблеми сім"ї сторонніх осіб.
В ідеальній сім"ї немає головного і другорядного. Там всі рівні. У кожного є права і обов"язки.
Більше того, ніхто не ухиляється від допомоги іншому.
В ідеальній сім"ї не буває виконання супружних обов"язків, бо кожен з подружжя намагається догодити іншому,
і при таких відносинах присутня повна гармонія і задоволення одне одним.
В ідеальній сім"ї виховані діти. Така сім"я має чим гордитись. І діти гордяться своїми батьками.
В ідеальній сім"ї ніколи не згасає вогонь кохання, яке помирає лише з останнім, хто покидає цей світ.

Казка? Ні - реальність.

Якісь замучені ті коти

Чимало подружніх пар розлучаються, не проживши разом навіть кількох місяців після весілля. Найчастіше це буває з тими, хто одружився у вісімнадцять-двадцять років. Напрошується порівняння: ранній цвіт теж не завжди дає плоди, бо його прибивають заморозки...
Перш, як одружуватися, людина має утвердитись як особистість, самореалізуватись. Бо коли з’явиться сім’я, то вона забиратиме дуже багато часу і, звичайно, грошей. Навіть тоді, як зустрілась людина, з якою ти хотів би поєднати долю, то все одно потрібно перевірити свої почуття. Адже ідеалів у реальному житті не існує. Тому доводиться вибирати найкраще з того, що є. І вибір цей непростий. Він ускладнюється тим, що людина не відразу, якщо можна так висловитись, розкривається. Буває так: спочатку все чудово, молоді люди нібито створені одне для одного, а після весілля — швидке розчарування. Отож, не треба поспішати з вирішальним кроком.
Відносно мого погляду на другу “половинку”, то дружина повинна мати приємну зовнішність. А ще, як я вважаю, пріоритетними у дівчат мають бути такі риси, як сила волі, жіночність, вміння відстояти свою думку, ерудованість, кмітливість. Натомість не люблю погорду, впертість, що межує з глупотою, показну вередливість.

Ідеальна сім"я? Це дуже велика рідкість. А в наш час напевно утопія. Конфлікти трапляються у будь-яких сім’ях, незалежно від того, скільки років подружжю. І ось тут постає головне завдання: зуміти вирішити проблему дипломатично, шляхом розумного компромісу. Це не так уже й важко, якщо врахувати, що найчастіше інтереси в подружжя спільні (добробут, благополуччя в сім’ї), а ось позиції бувають протилежні. Тому спірні питання слід вирішувати, відстоюючи оті самі спільні інтереси, а не позицію, амбіції. Це вже залежить від того, яке виховання в своїй сім’ї мали хлопець чи дівчина, які зразки спілкування демонстрували їм батьки.
Звичайно, чудово, коли зустрічається ідеальний варіант створення сім’ї: йдучи під вінець, молоді люди забезпечені матеріально (в тому числі й житлом), підготовлені психологічно до нового свого статусу, кохають одне одного. Якщо все це є, то шлюб буде щасливим.

Ідеали існують. Але лише у нашій уяві. Як щось таке, що нас заспокоює. Якби не було ідеалів, життя здавалося би безперспективним і неприємним. Навіть якщо те, чого ми прагнемо, не збувається - це не сприймається як трагедія, оскільки залишаються інші ідеали у наших мріях. А проектувати ідеал на життя, немов віртуал на реал безглуздо.

Ідеальна сім"я? Це коли тато з мамою не сваряться. Коли у домі злагода, затишок. І не обов"язково достаток. Бо не гроші головне. Через гроші сім"ї якраз і розпадаються. Головне щоб розуміння було, і любов.

Саме поняття "ідеал" у кожної людини своє. Деколи довго живуть абсолютно не сумісні /на думку оточуючих/ люди.А деколи як кажуть все є -а розлучаються . Повинна бути ЛЮБОВ, взаєиоповага , а все інше додасться і наживеться.

На мою думку, ідеальна сімя-це дуже велика рідкість. Сімя-це частинка суспільства, якби існували справді ідеальні сімї, тоді була б можливість створення ідеального суспільства, а це вже просто утопія. Подивіться навколо, ідеальних сімей немає - за статистикою, 80% одружень відбуваються по зальоту, куди не глянь - сварки, подружні зради, розлучення...Я вважаю що це все тому, шо люди добре не думають, вирішивши одружитися, або одружуються по якихось інших причинах, які біля любові і близько не лежали - наприклад, по розрахунку, з вимушення і т.д... Одруження- це, мабуть, найважливіше рішення в нашому житті і віднестися до нього потрібно з усією відповідальністю, перед тим добре все обдумавши. Бо створюючи сімю, людина тепер відповідатиме не лише за себе, а й за своїх близьких, а інколи люди до цього просто не готові, от тоді і розпадаються сімї...Головне щоб відносини грунтувалися на великій любові, довірі та взаємоповазі. Отже, з усього вищесказаного ( правда в цьому своєму пості я сама собі часом протирічу)))), я зроблю таке узагальнення - ідеальні сімї-це велика рідкість, хотілося б, звичайно, щоб їх було побільше, я особисто, в своєму майбутньому, намагатимусь створити саме таку.

Дивіться який парадокс. Я впевнений, що всі мріють про ідеальну сім"ю.
І ті, що зараз одружені, або вже розлучені, теж колись про неї мріяли. Але чому ж так багато розлучень? Може вони просто не знають що таке ідеальні відносини? Може таки не в баблі щастя? Якось їхав у маршрутці і слухав якусь радіо-передачу "Вечные истории о вечной любви" (якось так ніби). І там була дуже душевна розповідь про подружжя, яке все життя прожило у бідності, але тим не менше, ніхто не чув щоб вони сварились, і всі кругом заздрили їх любові. Може сімейне щастя полягає
у взаєморозумінні, взаємній терпимості (в т.ч. терпеливості до недоліків іншого), довірі, безкорисливості?

Artur пише:

Може сімейне щастя полягає
у взаєморозумінні, взаємній терпимості (в т.ч. терпеливості до недоліків іншого), довірі, безкорисливості?

Можливо і так, але це одна сім`я з мільйонів. Сварки бувають завжди, не тільки між подружжям, але і між батьками й дітьми, між друзями. На мою думку сварка це на секунду (думки не зійшлись ) а САМОЛЮБСТВО це щось більше. Ніхто не хоче поступатися, думає що він судить правильно і не хоче іти до компромісу, це і ( я так думаю ) призводить до розлучень.

P.S. можливо один з них був німим ?

pamidor пише:

Ніхто не хоче поступатися, думає що він судить правильно і не хоче іти до компромісу, це і призводить до розлучень.

факт!

ідеальна?це коли все життя проходять разом,коли є розуміння і підтримка,коли всі неполатки,труднощі вирішують розмовою(без скандалів)коли прості будні-свято.

а ще ідеальною сім"єю потрібно вважати ту, де існує гармонія... батьки розуміють дітей з півслова, і навпаки... мені здається, шоб зберегти в сім"ї теплі відносини треба бути терпеливою людиною... нікого не перебивати, і вміти слухати...

Так, Альонка права. Батьки повинні чути своїх дітей, а діти чути батьків. Це і є взаємоповага. Але у цій взаємоповазі все ж, головнішими є батьки. Бо ж таки діти мають слухати батьків, а не навпаки. Чи не так? Ідеальна сім'я - це та, в якій є гармонія і взаєморозуміння.

Народилася дитина… З першим криком вона вдихнула маленький ковточок повітря, розпочавши своє життя теплим світанком душі – дитинством. І цей ніжний світанок назавжди залишається у душі кожної особистості. Гармонійно і милозвучно починається життя людини, і вона свої перші кроки, своє перше слово, свою першу казку вимовляє саме у сім’ї. Сім’я – найголовніше середовище у формуванні особистості і найголовніший інститут виховання. Саме у сім’ї ми робимо перші кроки життя і крокуємо у незвідану даль майбутнього, зустрічаємось з добром і злом, переживаємо злети і падіння, радіємо щасливим митям і плачемо від туги.

Отже, для чого людині потрібна сім’я? Відповіді можуть бути різними: для продовження роду, щоб створити умови для виховання дітей, для відпочинку, відновлення фізичних і духовних сил тощо. А чим відрізняються щасливі сім’ї від нещасливих? Насамперед взаєморозумінням, обопільною підтримкою, взаємоповагою в родині та, звісно, любов’ю. Безліч чудових висловів про любов знаходимо у Біблії: лагідна любов, неначе матері до дитини; ніжна любов, неначе нареченого до його нареченої; ревнива любов. Перш за все ця любов не карає, а прощає, це любов, яка воліє зустріти любов (зразком є почуття батька блудного сина з притчі), ділиться часткою свого добробуту. Сердечна прихильність, прив’язаність, що існує між близькими друзями, глибока приязнь, викликана родинними зв’язками, романтичне кохання − між чоловіком і жінкою у подружжі повинні розвиватися усі ці види любові. Але головне − усі види мають жити християнською любов’ю − несамолюбним бажанням чинити стосовно інших те, що правильно і добре в Божих очах, незважаючи на те, чи заслуговують ці люди такого ставлення, чи ж ні. Християнська любов спонукає подружжя до міцніших стосунків, де народжується повага, прощення і самозречення. Чи гарантує шлюб, основою якого є кохання двох, міцність сім’ї? Очевидно, ні. Адже серед новостворених сімей майже кожна друга кризова. Здається, ще вчора весільні гості бажали молодій парі довгих років сімейного щастя і низки дітей, а сьогодні в суді вже слухається діло про їхнє розлучення. Ще нещодавно молодята присягали одне одному: “З тобою − хоч на край світу, тільки смерть розлучить нас”, а вже незабаром однією сім’єю стане менше, а нещасливою дитиною, яка зростатиме без батька, більше… Тож нерозривність подружжя випливає, найперше, із самої суті цього дару: дару однієї особи іншій. От саме це взаємне віддавання себе й виявляє подружню природу любові. Де джерела сімейної злагоди, звідки приходить нещастя? Що об’єднує щасливі сім’ї? Для з’ясування цього питання психологи провели своєрідне соціологічне дослідження, задавши різним групам сімейних людей запитання: що допомогло уберегти Ваше кохання від руйнівних сил повсякденного буття, які особистісні риси чоловіка (дружини) сприяли зміцненню сім’ї? Як показали результати опитування, “п’єдестал” людського шанування зайняли такі прекрасні людські якості, як терпимість, поступливість, чуйність, вміння в потрібну мить прийти на допомогу та винахідливість. Цікаво, що останні місця шкали значущих рис характеру зайняли якості, які на перший погляд здаються суто сімейними – економність, господарчі навички, зовнішня привабливість. Чи можливо, щоби дві особи щасливо жили разом тривалий час і всі сімейні проблеми вирішували без конфліктів? Так, можливо, якщо вони по-справжньому люблять одне одного. У шлюбній присязі наречений і наречена називають один одного на ім’я: “Я (ім’я) беру тебе (ім’я) за жінку (чоловіка) і обіцяю тобі любов, вірність, чесність (і послух подружній), і що не залишу тебе аж до смерті…”. Дарування іншому перелічених чеснот накладає набагато серйозніший і глибинний обов’язок, ніж будь-що інше.

Коли чоловік і жінка у подружжі взаємно віддають себе і приймають один одного у єдності одного тіла, логіка щирого дарування себе стає частиною їхнього життя, а без нього подружжя завжди порожніє. Іноді ми не знаємо, чого хочемо у житті. Нудьгуємо, життя не задовольняє нас і не бачимо виходу. Та варто зрозуміти, що життя нам уявлятиметься зовсім іншим, відколи ми житимемо не тільки для себе. Якщо це вдаватиметься, то ми будемо задоволені своїм життям і приноситимемо радість, щастя своїм рідним і близьким. Бо ж приємно, коли йдеш додому і знаєш, що тебе там чекає кохана людина, з якою можна порадитись, сказати усе, що наболіло і зустріти розуміння. Приємно почути з ніжних дитячих уст: “мама прийшла”, або “тату, ти вже вдома?” Приємно, коли ти потрібен комусь. Отож, сім’я, шлюб – це святиня, і її потрібно берегти і цінувати. Тож на останок декілька порад у цьому американського дослідника Кліфа Олдборнтона. Для дружин: – ви одружилися і “відірвалися” від батьків, але слід пам’ятати, що родичам треба приділяти належну увагу, водночас не дозволяючи втручатись у ваше сімейне життя. Майже третина сімейних сварок відбувається через неприйняття звичок. Не прагніть змінити чоловіка, сприймайте його таким, яким він вам подобався до одруження.
Пам’ятайте, що єдина в світі людина, яку ви спроможні змінити − це ви самі. – ви можете взяти під контроль сімейний гаманець. Але робіть це дуже делікатно. Пам’ятайте, що майже половина родинних незгод і сварок виникає саме через це. – ваше житло – ваша фортеця. Зробіть його затишним, чистим, зручним, щоб чоловікові було в ньому приємно. Нехай немитий посуд і непрасована білизна не потрапляють йому на очі. Це ваша проблема. Так само, як засмальцьований халат і стоптані пантофлі. У своєму домі ви маєте бути Королевою, а не попелюшкою. – хороші дружини не зраджують чоловіків і від цього тільки виграють. Адже жоден чоловік не зможе зреалізувати себе, якщо має сумніви щодо вірності власної дружини. – сім’я потрапляє в біду й тоді, коли один із подружжя замикається в собі.

Слід пам’ятати, що ваш співрозмовник − не противник, а близька людина. І якщо ви разом – ви сім’я. Для чоловіків: – роль чоловіка – бути лідером у сім’ї. Йдеться не про привілеї чи диктат, а про відповідальність. Ніколи і нікому не наказуйте. – хороші чоловіки завжди хвалять своїх дружин, цінують не тільки їхні суто людські якості, а й зусилля, спрямовані на чоловіка, дітей і батьків. Слід пам’ятати, що щирий комплімент здатний втричі помножити енергію дружини. – якщо ви хочете бути щасливим, робіть щасливими інших. Не забувайте про такі дрібниці, як улюблені квіти дружини, місця спільних прогулянок тощо. Ставтеся до неї як до леді, і вона сприйматиме вас як джентльмена. – чоловік, який принижує дружину, насамперед, принижує себе, бо вона його обраниця, частина його “Я”. – хороші чоловіки віддані дружинам. Слід дотримуватися правила: якщо ви не перестали шукати ще кращої, − не беріть шлюб, бо зробите дружину нещасливою і самі навряд чи будете щасливі. Для чоловіків і дружин разом: Лише одна порад: доки не переконаєтеся, що ваш шлюб стабільний, − не поспішайте з народженням дітей. Але є й зворотний бік медалі: дитина може змусити подружжя переглянути своє спілкування і наповнити життя новим змістом. Думайте і зважте всі “за” і “проти”. Аналіз конфліктних ситуацій і причин розлучень показує, що чимало з них можна попередити. Непорозуміння з’являються вже на другому-третьому місяці спільного життя, а через півроку більше як половина молодих чоловіків і дружин зневіряються у шлюбі. Ось декілька настанов, щоб цього не сталося.

ТАКТИКА УХИЛЯННЯ ВІД СІМЕЙНОГО КОНФЛІКТУ.
1) підтримувати почуття власної гідності чоловіка та жінки;
2) постійно демонструвати взаємну повагу та шану;
3) стримувати себе у проявах злості, гніву;
4) не акцентувати уваги на помилках та прорахунках один одного;
5) не дорікати минулим і, зокрема, колишніми помилками;
6) стримувати себе у ревнощах.

Ідеальна сім'я це коли є взаємоповага, взаєморозуміння та кохання. І ще трішечки терпіння...

Екатерина1856 пише:

Ідеальна сім'я це коли є взаємоповага, взаєморозуміння та кохання. І ще трішечки терпіння...

А інколи більше трішечки терпіння))))

Интимная жизнь в семье – это основа крепких и долгосрочных отношений. В процессе ежедневных забот и рутинных дел легко забыть о важности поддержания близости с партнером. Однако именно интимность способна укрепить связь между супругами, поддерживая эмоциональную и физическую близость. Для нас с моей супругой интимная жизнь является неотъемлемой частью нашей семейной рутины. Мы убеждены, что открытость и взаимопонимание в сексуальной сфере способствуют гармонии и стабильности в отношениях. Советую вам посетить сексшоп Талла и купить лубриканты Wet https://talla.ua/smazki-dlya-seksa-wet/ тут широкий выбор!
Мы всегда стараемся уделять этому аспекту нашей семейной жизни достаточно внимания, и это приносит нам радость и удовлетворение