Святий Миколай Чудотворець. Дитяче свято

Розповідь перша. Біографія

В Україні здавна існує традиція приносити дітям подарунки на День Святого Миколая. Зранечку малеча очікує знайти під подушкою іграшку чи будь-яку іншу річ. Так заведено майже в кожній сім’ї. Але рідко хто знає – чому саме святитель Микола є покровителем дітей і чому свято відзначають таким чином?

Православні християни його пам'ятають та шанують як історичну особу та великого святого — а в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

У католицьких країнах у Свято Миколая діти перед тим, як лягати уночі 6 грудня, ставлять поблизу себе великі панчохи, у які кладуться подарунки.

Доказів про життя Святого Миколая збереглося мало. Одними з джерел є перекази Святого Андрія Критійського (VII ст.) та монаха-студита Івана з Константинополя (V ст.).

Згідно різних переказів Миколай народився 270—286 рр. у грецькому місті-колонії Патара у провінції Лікія (Мала Азія), на той час це був еллінистичний регіон.

За переказами його батьки були багатими та глибоко віруючими християнами, котрі охрестили сина відразу після його народження, що було рідкістю на той час. Змалку Миколай був дуже релігійним та вирішив присвятити своє життя богослужінню. Достеменно відомо, що будучи вченим юнаком, Миколай переселяється до Мири, де продовжує навчання, а його вуйко-єпископ висвячує ще молодого Миколая на священика.

Оскільки Святий Миколай вважається покровителем моряків, існує версія, що він також був мореплавцем або рибалкою, але ймовірніше, що його родина мала певне відношення до рибальства. По смерті батьків сину залишається великий спадок, він вирішує роздарувати майно потребуючим і здійснює цей задум протягом тривалого часу. Подібні випадки доброчинності достеменно відомі та підтвердженні історичними фактами, що стосуються інших єпископів IV ст.: Святий Амброзій та Василь Великий.

Роки ранньої душпастирської діяльності Миколая приходять на час сумісного правління двох римських імператорів Діоклетіан (правління 284—305) та Максиміан (правління 286—305), що й дозволяє приблизно оцінити вік Миколая. У 303 р. Діоклетіан виголошує право на переслідування християн. Після абдикації обох імераторів 1 травня 305 р. політика по відношенню до християн у двох частинах імперії була різною. В той час як у західній частині імператор Констанцій Хлор (правління 305—306) не допускає до кривавого переслідування християн, у східній частині імператор Галерій (правління 305—311) продовжує політику Діоклетіана аж до кінця свого правління і відмінив це рішення лише помираючи. Цей час з 303 по 311 рр. був найдовшим періодом переслідування християн у Римськїй імперії.

По смерті Галерія його наступник та одночасний з ним правитель Ліциній (правління 307—324) був терпимим до християнства. В результаті чого зростає чисельність послідовників християнської віри, а разом з цим і кількість єпископів, котрі керували громадою віруючих, мали значний соціальний та політичний вплив, а також багатства. Нерідко вони очолювали відповідні міста. Вірогідно у цей час Святий Миколай здобув посаду єпископа Мирійського. Для чого, згідно тогочасних традицій, його мали поважати та любити у тій місцевості, що звичайно було результатом доброчинності. Як і для інших єпископів того часу, популярність Миколая була запорукою його позиції та впливу.

Йому також приписують руйнування язичницьких храмів, зокрема храму Артеміди (Діани). Деякі автори пов'язують святкування дня Св. Миколая з бажанням замінити цим язичницький день святкування народження Артеміди.

Багато років св. Миколай був єпископом у Мирі. Згадані вище Св. Андрій Критійський та монах Іван зі студитського монастиря (Константинополь) стверджують, що він брав участь у Першому Вселенському Соборі 325 р. у Нікеї, під час якого вдарив по щоці свого опонента Арія. Через що був заарештований, але до закінчення собору звільнений та оправданий. Серед підписів «символу віри» його ім'я не значиться, проте список збережено не повністю. Єпископ Теогнід Нікейський належить до персон, чия участь у соборі історично підтверджена. Згідно Св. Андрію Критійському, він переконав Миколая у католицькому світобаченні.

Помер приблизно у 345 році. День смерті Святого Миколая відзначають як день Святого Миколая, або просто Миколая щороку 6 грудня по новому стилю (церкви, що користуються Григоріанським календарем) та 19 грудня по новому стилю (у 20 — 21 столітті)(церкви, що користуються Юліанським календарем)

Розповідь друга. Історія життя



Свято Миколая прийшло до нас у 1088-1089 рр., за часів князя Всеволода Ярославовича.

Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім'ї і виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною.

Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли спати голодними. Найбільше бідувала родина Петруся. Батько був уже дуже старим і немічним, мати лежала хвора, а сам Петрусь бігав у холод босоніж. Увечері Миколай тихенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбину борошна, налив пляшку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав пару теплих панчіх і нові постільці та й сховав усе у велику торбу. Вранці старий батько Петруся знайшов торбу коло свого порогу і не міг натішитися дарунками. А хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.

Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох.

Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога - благодать творіння чудес. Кожного року 19 грудня у день ангела св. Миколая ми відзначаємо це улюблене всіма свято.

У нас, в Україні, усе відбувається тихо-тихо. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка. Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Взагалі-то напередодні чарівної ночі належиться написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка-невеличка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком неписемний, то святий і так здогадається.

А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і недовга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то крім різочки святий все ж покладе бодай цукерку чи мандаринку. Хіба би дитина зовсім не вірила в диво. Хіба би не знала й не чула, що є така пісенька, якою можна заслужити милість святого: “Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай”.

Навіть дорослі іноді “випрошують” невеличкий презент. Кому ж це не приємно! Скажімо, відома українська кулінарка, галичанка Дарія Цвек у свої 94 роки зізнавалася: “Я й тепер люблю знайти зранку на Миколая під подушкою плитку шоколаду”. Мабуть, вона заслужила такої уваги святого уже хоча б своїм рецептом медових “миколайчиків”. У корінних галицьких родинах їх ще печуть. Вони дивовижно смачні і симпатичні з вигляду. До того ж довго зберігаються (хоч і без консервантів). Це, очевидно, теж вплив Миколая.
У цю ніч усі мають бути щасливі. І ті, що роблять дарунки, і ті, що отримують їх. З давніх-давен День св. Миколая святкували весело. Завчасно готували маленькі даруночки, пекли печиво, варили пиво, запрошували музик, скликали гостей. І звичайно ж, чекали найголовнішого нічного гостя - Миколу-Чудотворця, запалювали свічки, читали молитви...

Святий Миколай дружить з дітьми практично всієї Західної Європи. До них він навідується 5 чи 6 грудня. Іноді — не сам. Наприклад, чеський Мікулаш у “помічники” бере Ангела та Чорта. Добрий дідусь носить із собою книжку, де записані дітки слухняні та неслухняні. Першим дістаються приємні дарунки, а бешкетникам Чорт приносить вугілля.

Щось схоже відбувається у Словаччині. Особливо колоритно це виглядає у селах, де Мікулаш з кошлатою бородою, у довгому кожусі та баранячій шапці, з ціпком у руках і кошиком за плечима ходить від хати до хати та тішить малечу. Компаньйон у нього той же, що й у чеського — рогатий паскудний Дідько у кептарі навиворіт. Бряжчить ланцюгами, трясе мітлою, погрожує різками. Стра-а-шно!
В австрійців чортівська тема у день святого Ніколауса набрала апофеозного розвитку. Зазвичай 5 грудня на вулицях міст з'являються цілі зграї рогатих, волохатих Крампусів. Вони лякають не лише дітей, а й навіть дорослих. Маски на їхніх “обличчях” часом просто таки розкішно страшні. Крампуси гарчать, кричать, ляскають батогами, дзвенять ланцюгами... Але тут з'являється Ніколаус в єпископському вбранні і розганяє усе це чортівське плем'я. Запановує мир і благодать: Заспокоєні перехожі розходяться по своїх справах, гризучи подаровані святим печиво та цукерки.

Чим не Чудотворець - святий, якого християнський світ не перестає любити майже дві тисячі років. Тож не забудьте - саме 19-го грудня ви можете порадувати своїх близьких подарунком. Поспішайте робити добро!

Розповідь третя. Покровитель дітей, бідних та мореплавців



Святий Микола дізнавшись про велику потребу і убогість одного, раніше багатого жителя його міста, врятував його від великого гріха. Маючи трьох дорослих доньок, батько, що зневірився, замислив віддати їх на безчестя заради порятунку від голоду. Святитель, переживаючи про грішника, вночі таємно кинув йому у вікно три мішечки із золотом. Цим врятував сім'ю від духовної загибелі. Саме після цього випадку святого стали вважати покровителем дітей.
Частково із цією історією пов’язаний звичай приносити подарунки дітям на Різдво.
Ім’я американського Санта Клауса являє собою спотворення голландської транскрипції імені святого Миколая.

В нашій країні останнім часом день пам’яті святого Миколи перетворився на привід для подарунків. Діти з нетерпіння чекають цього дня. Адже для них – це велика радість отримати в подарунок від Святого Миколая річ, яку вони раніше замовили. Як правило, малеча пише листи з побажаннями до святого, які, відомо хто, виконує. Західна форма святкування з часом замінила традиційну. Святкування складається лише з вручення подарунків. В храм, зазвичай, рідко хто йде.

На честь святителя Миколи є дуже багато храмів. Святого прирівняли до вигаданого новорічного героя. Досить мало людей знає за які саме подвиги і заслуги церква вшановує його пам’ять.

Малий Микола змалечку присвятив своє життя Господу
Народився святитель Микола у III ст. н.е. Після довгих молитов бездітних батьків до Господа, немовля з дня свого народження явило людям світло майбутньої своєї слави великого чудотворця. З дитинства досяг успіхів у вивченні Божественного Писання; вдень не виходив з храму, а вночі молився і читав книги. Він здобув повагу у своєї пастви ще в юнацькому віці. Спочатку Микола читав у храмі псалтир, а далі його поставили священиком. Під час паломництва на Святу землю він хотів залишити своє служіння серед людей, щоб усамітнитись в пустелі для прославлення Творця. Але за волею Божою Микола повертається на батьківщину, де його призначають єпископом Мир Лікійських (південне узбережжя малоазійського півострова).

Святий Микола став покровителем мореплавців
Все своє життя святий прожив у подвигах і пості. На першому Вселенському соборі 325 року захищав постулати віри. Ще за життя святитель прославився своїм милосердям і чудодійствами. На прохання моряків, які тонули, святий Микола помолився і припинив шторм. Також повернув життя матросу, який впав зі щогли і розбився на смерть. Після цього його стали вважати також покровителем мореплавців. Як за життя так і після смерті святий є заступником, перед Богом, всіх – хто до нього звертається. В наш час відомо безліч прикладів заступництва святителя Миколи. Пам’ять святого вшановують 19 грудня за новим стилем, а також 22 травня, коли його мощі перенесли в італійське місто Барі, де вони знаходяться і тепер.
Кожен з нас обирає як відзначати цей день. Але чи варто змінювати традиції, які склалися протягом багатьох віків?

Казка про Святого Миколая

Сьогодні я зустріла маленьке дівчатко. Воно усміхнулося і подивилося на мене зі старенького фото мого альбому. Дівчинка мовчки дала мені конвертик і зникла у сяйві дорослих очей, загубилася у спогадах про дитяче щастя...
Все навколо затихло. І тільки конвертик гомонів словами: Для Миколая. Передайте, будь ласка.

Сніг йшов... Звичайний, білий, зимовий сніг майстерно виписував танцювальні «па» під музику заметілі. Сніжинки лягали на мої плечі, на волосся... і за кілька хвилин я сама стала сніжинкою, тільки трошки більшою за всіх. Але і на стільки маленькою, аби вітер зміг відірвати мене від землі та понести високо-високо...Тоді я ще не знала, що опинюся у Сніговій країні – там, де народжуються сніжинки. Я кружляла у вихорі – губилася в щасті... І нарешті, стомилася... стомилася бути щасливою, бо зрозуміла, що я не єдина , а одна... зовсім одна. Сиділа собі на краєчку Землі і дивилася, як поодиноко падають зірки. Кажуть, коли падають зорі треба загадувати бажання. Я загадувала, дуже часто і так щиро, так щиро... але воно не збулося. Тому я вирішила прийти до тебе на навчання, аби ти навчив мене здійснювати мрії чужих.
--- Але нащо тобі здійснювати мрії чужих?
--- Аби збулося моє бажання, яке загадувала кожен раз, коли падала зірка.
--- Чого ти хочеш?
--- Я хочу бути Єдиною.
--- Але Любов може бути тільки Одна. І Певно, ти знаєш – якщо станеш Єдиною, то вже ніколи не будеш Однією.
--- Так, знаю.
--- Ти не мусила йти до мене. Могла, як усі дітки почистити чобітки і покласти на вікно.
--- Ні. Дідусю, я мала саме прийти до тебе, аби повернутися до них Подарунком в чобітках.

Святий Миколай. Урок милосердя



В дитинстві Миколай бачив навколо багато бідних, убогих, хворих і, як міг, намагався їм допомагати. А коли Миколай виріс і став священиком, тоді більше виявилась його щедрість та доброта.

Один бідняк мав трьох дочок. Настільки бідно вони жили, що майже нічого не мали. Задумав з горя чоловік зробити страшну справу - продати дочку, щоб уся сім'я не померла від голоду.

Дізнався про це отець Миколай. Як же допомогти нещасним? Зібрав він повний вузлик золота і пізно вночі підійшов до оселі бідняка. Вкинув вузлик у вікно і одразу поспішив назад, щоб ніхто не помітив.

Вранці чоловік знайшов вузлик, розв'язав його і не повірив своїм очам. А тоді зрозумів, що це – дар Божий і заплакав від радості. Стала добре жити сім`я і видав чоловік заміж старшу доньку.

Святий Миколай вирішив допомогти і другій доньці. Ще раз вночі таємно від усіх вкинув він у віконце другий вузлик із золотом.

Коли батько вранці знову знайшов золото, він став гаряче просити Бога показати йому рятівника, який так піклується за його дітей. І, видавши заміж другу доньку, став пильнувати щоночі свого благодійника. Глибоко вночі утретє прийшов святий Миколай і знову вкинув вузлик. Почув батько стукіт золота і чимдуж побіг за своїм рятівником. Догнавши святого, припав до його ніг й обіцяв довіку бути вдячним. А Миколай дуже просив батька нікому не говорити про те, що сталося.

Все своє життя святий роздавав милостиню, годував бідних, захищав нещасних. А коли зістарився, Господь покликав його до себе. Але і зараз він допомагає всім людям – і дорослим, і дітям. А особливо в день пам'яті святого Миколая – 19 грудня ми вчимось у нього доброті та щедрості.

Не забуваймо, що свято Миколая, 19 грудня - це не лише подарунки. Це пам"ятна дата, згадка про людину, яка вчить нас доброти, милосердя і добрих вчинків.

Кожен християнин, який таким себе вважає, має пам"ятати про свято Миколая не лише як обряд подарунків, але згадувати цього святого у молитвах.

Вітаю всіх іменинників, які носять ім'я Миколай зі святом!

Українці завжди з особливою увагою вшановували цього Святого. І не лише діти. Святий Миколай, це не лише свято подарунків, це праведник, до якого звертаються побожні християни у своїх молитвах за допомогою. Святий Миколай завжди допомагає тим, хто молиться до нього з теплотою у серці та непохитною вірою в його заступництво.

Багатьом знайома з дитинства пісня про Святого Миколая. Пропоную послухати викладені тут пісні-вітання.


Пісня 1: Ой хто, хто Миколая любить (невідомий виконавець).
Скачати можна з будь-якого з трьох джерел:
http://upload.com.ua/get/902202714/%D0%9E%D0%B9
http://www.sendspace.com/file/5tsych
http://tb.uacenter.net/4wqn4e4pnpmk.html

Пісня 2: Ой, хто, хто Миколая любить (Дует- Лебеді кохання).
Скачати можна з будь-якого з трьох джерел:
http://upload.com.ua/get/902202805/Ой, хто, хто Миколая любить (Дует- Лебеді кохання).mp3
http://www.sendspace.com/file/22p3du
http://tb.uacenter.net/ucwwd7lds4f6.html

Пісня 3: Віншування до Миколая.
Скачати можна з будь-якого з трьох джерел:
http://upload.com.ua/get/902202828/Віншування до Миколая.mp3
http://www.sendspace.com/file/8fa9pe
http://tb.uacenter.net/w1cu58btqsga.html