ПРИТЧІ

Тема: ПРИТЧІ 04.03.07 22:09

Притча про почуття

Кажуть, що якось зібрались в одній частині Землі разом всі людські почуття.
Коли СУМ позіхнув вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало: "А нумо грати в хованки!".
ІНТРИГА прибідняла брову: "Хованки? Що це за гра?".
БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що один з них, наприклад, воно,
водить - закриває очі й рахує до мільйона, в цей час як решта ховається.
Той, кого знайдуть останнім, стане водити наступним й так далі.
ЕНТУЗІАЗМ затанцював з ЕЙФОРІЄЮ, РАДІСТЬ так скакала, що переконала СУМНІВ,
ось лише АПАТІЯ, яку ніколи нічого не цікавило, відмовилась від участі у грі.
ПРАВДА вирішила не ховатися, тому що кінець кінцем її все одно завжди знаходять.
ГОРДІСТЬ сказала, що це зовсім ідіотська гра (її нічого окрім себе самої не хвилювало).
БОЯГУЗТВО дуже не хотіло ризикувати.
- Раз, два, три, - почало відлік БОЖЕВІЛЛЯ.
Першою заховалась ЛІНЬ. Вона залягла за найближчим каменем на дорозі.
ВІРА піднялась в небо, а ЗАЗДРІСТЬ заховалась у тіні ТРІУМФУ,
який власними силами зумів видертись на вершину найвищого дерева.
ШЛЯХЕТНІСТЬ дуже довго не могла сховатися, оскільки кожне місце,
яке вона знаходила здавалось ідеальним для її друзів:
кришталево чисте озеро - для ВРОДИ. Ущелина в дерева для СТРАХУ. Крило метелика - для ХТИВОСТІ.
Подих вітру - так це ж для ВОЛІ! Отже, вона замаскувалась у промінчику сонця.
ЕГОЇЗМ, навпаки, знайшов лише для себе тепле й затишне містечко.
БРЕХНЯ сховалась на дні океану (а на справді ж вона сховалась у веселці),
а ПРИСТРАСТЬ й БАЖАННЯ затаїлись у жерлі вулкану. ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ,
навіть не пам`ятаю де вона сховалась, але це не важливо.
Коли БОЖЕВІЛЛЯ дорахувало до 999999, КОХАННЯ все ще шукало,
де б йому сховатися, але все вже було зайнято.
Але раптом воно побачило чудовий кущ руж (троянд) й вирішила там сховатись серед його квітів.
- Мільйон, - дорахувало БОЖЕВІЛЛЯ й стало шукати.
Першою воно, звичайно ж знайшло ЛІНЬ.
Потім почуло як ВІРА сперечається з БОГОМ,
а про ПРИСТРАСТЬ та БАЖАННЯ воно дізналося з того як тремтить вулкан,
потім БОЖЕВІЛЛЯ побачило ЗАЗДРІСТЬ й здогадалась де ховається ТРІУМФ.
ЕГОЇЗМ й шукати то не було потреби, тому що місцем, де він ховався виявився вулик з бджолами,
які вирішили прогнати непроханого гостя.
У пошуках БОЖЕВІЛЛЯ підійшло напитися до струмка й побачило ВРОДУ.
СУМНІВ сидів біля паркану, вирішуючи, з якого боку ж йому заховатися.
Отже було знайдено всіх: ТАЛАНТ - у свіжій та соковитій траві,
СУМ - у темній печері, БРЕХНЯ - у веселці (якщо чесно, то вона ховалась на дні океану).
Ось лише КОХАННЯ знайти не змогли.
БОЖЕВІЛЛЯ шукало за кожним деревом, у кожному струмку, не верхівці кожної гори й, нарешті,
воно вирішило подивитись у кущах руж, і коли розсунуло гілки, почуло крик.
Гострі шипи руж поранили КОХАННЮ очі.
БОЖЕВІЛЛЯ не знало, що робити, почало вибачатись, плакало, благало,
прохало пробачення й у спокутування своєї провини пообіцяло КОХАННЮ стати її поводирем.
І ось з того часу, коли вперше на Землі грали в хованки...
КОХАННЯ сліпе й БОЖЕВІЛЛЯ водить його за руку...

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Притча про те, як неправда руйнує кохання

По дорозі йшла дівчина, прекрасна, як фея. Раптом, вона помітила, що слідом за нею йде мужчина.
Дівчина обернулась і запитала:
— Скажи, чому ти йдеш за мною?
Мужчина відповів:
— О, найпрекрасніша, твій образ настільки заворожує, що змушує йти за тобою.
Про мене кажуть, що я божественно співаю,
вмію грати на флейті, посвячений у таємниці мистецтва поезії,
і що вмію в серцях жінок пробуджувати муки кохання.
А тобі я хочу зізнатись у власному коханні до тебе, бо ти розбила моє серце!
Красуня мовчки дивилась деякий час на нього, потім сказала:
— Як ти міг закохатись у мене? Моя молодша сестра набагато гарніша і привабливіша від мене.
Вона йде за мною, подивись на неї.
Мужчина зупинився, потім обернувся, але побачив тільки потворну стару бабу в залатаній накидці.
Тоді він прискорив свої кроки, щоб наздогнати дівчину. Опустивши очі, він запитав, видаючи покірність:
— Скажи мені, як неправда могла вирватись з твоїх вуст?
Вона усміхнулась і сказала:
— Ти, мій друг, тей не сказав мені правду, коли клявся у коханні.
Ти знаєш в досконалості всі правила кохання і робиш вигляд, що твоє серце палає від любові до мене.
Як же ти міг обернутись, щоб подивитись на іншу жінку?

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Тема: Притча про терпіння 04.03.07 22:15

Притча про терпіння

Жив-був юнак з поганим характером. Батько дав йому повний мішок цвяхів і сказав забивати один цвях у ворота саду кожен раз, коли той втратить терпіння або посвариться з кимось.

Першого дня він забив 37 цвяхів у ворота саду. Наступного дня навчився контролювати кількість забитих цвяхів, зменшуючи її з дня в день. Зрозумів, що простіше контролювати себе, ніж забивати цвяхи. Нарешті, наступив той день, коли юнак не забив ні одного цвяха у ворота саду.

Прийшов він до батька і сказав йому цю новину. Тоді батько сказав юнаку, виймати один цвях з воріт, кожен раз, коли він не втратить терпіння. Настав той день, коли юнак зміг сказати батькові, що витягнув всі цвяхи.

Батько підвів сина до садових воріт, і сказав:
«Сину, ти чудово себе вів, але подивись, скільки дірок залишилось у воротах». Ніколи вони вже не будуть такими як раніше. Коли ти з кимось сваришся, і говориш йому неприємні речі, то залишаєш йому рани як у тих воротах. Можеш встромити в людину ніж, і потім витягнути його, але завжди залишиться рана. І буде неважливо, скільки разів ти попросиш пробачення. Рана залишиться. Рана, нанесена словами, спричиняє таку ж біль, як і фізична.

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Тема: Притча про двох коней 24.04.07 20:04

Притча про двох коней

Якось дикий кінь зустрів прирученого коня і почав ганьбити його за
рабство. Але той твердив, що він — вільний, як вітер.

— А тоді, — сказав дикий кінь, — скажи мені, для чого служить те
знаряддя, що маєш між зубами.

— Це — уздечка, — відповів приручений кінь. — Один з найкращих засобів, що дає силу.

— Так, але що означають ті паски, які прив'язані до неї?

— Вони не дають їй випасти мені з уст, коли я надто лінивий.

— А що скажеш про сідло? — питав далі дикий кінь.

— Часто полегшує мої муки, — відповів приручений кінь. — Коли сили
зовсім покидають мене, я сідаю в нього і їду верхи.

Нема нікого гіршого від раба, який цілує свої кайдани, і від людини,
яка вибачає собі недобрі звички, в'язнем яких вона є.

Ніхто не є вільним, якщо не є паном самого себе.

Бруно Ферреро

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Притча про ангела (ілюстрована)

ПРИТЧІ B6f8f6651b50

Притча про те, чому жінки плачуть

Маленький хлопчик запитує маму:
- Чому ти плачеш?
- Тому що я – жінка.
- Я не розумію!
Мама обійняла його і сказала: "Цього, ти не зрозумієш, ніколи ".
Тому хлопчик запитав у батька:
- Тату! Мама іноді плаче, без причин?
- Всі жінки іноді плачуть без причин. - все, що зміг відповісти батько.
Потім хлопчик виріс, став мужчиною, але не переставав дивуватись: «Чому ж жінки плачуть?»
Нарешті, він запитав у Бога. І Бог відповів:
-Створив я жінку. Я хотів, щоб вона була досконалою.
Я дав їй плечі – такі сильні, щоб тримати весь світ і такі ніжні, щоб підтримувати дитячу голіку.
Я дав їй дух – настільки сильний, щоб винести пологи та іншу біль.
Я дав їй волю – настільки сильну, що вона йде вперед, коли інші падають,
І вона турбується про тих, хто впав, хворих, втомлених, не жаліючись.
Я дав їй доброту – щоб любити дітей, при будь-яких обставинах, навіть якщо вони ображають її.
Я дав їй силу – щоб підтримувати чоловіка, незважаючи на його недоліки.
Я зробив її з його ребра, щоб вона захищала його серце.
Я дав їй мудрість – щоб зрозуміти, що хороший чоловік ніколи не завдасть дружині болю навмисне, але інколи випробовує її силу і рішучість стати поряд з ним, без коливань.
І нарешті, я дав їй сльози. І право проливати їх, де і коли це необхідно.
І тобі, сину мій, треба зрозуміти, що краса жінки не в її одязі, зачісці чи манікюрі.
Її краса в очах, які відкривають двері до її серця. Тому місцю, де перебуває любов.

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Тема: Притча про любов 30.09.08 13:57

Притча про любов

До мене прийшла любов. Твердо стукнула в двері один раз. Але я настільки відвик від її обличчя, що, відкривши, не впізнав її. І впустити не захотів.
-Та ладно, - сказала любов – я не затримаюсь. Посидимо на кухні?

Згорбилась на табуретці. Я запропонував їй коньяк та каву, щоб зігрілась.
- Не потрібно, - відмовилась.

Старенька, як цей світ. Втомлена від всього на світі. Знервована. Я з нею був насторожі.
- Правильно, – кивнула любов. – Я стерва.

Я хотів, щоб вона пішла. Під дощ та сніг, під літа та вітер – їй не звикати! А у мене в домі для неї немає місця. Навіть покласти ночувати ніде.

- У тебе хворе серце, – помітила любов.

- Тільки недавно обстеження проходив. Лікарі сказали – все в порядку.

- А навантажень остерігаєшся…

І замовчали. З нею було незатишно. Напружено. Скучно. І вона прекрасно це розуміла. Але все одно сиділа поруч. Чому прийшла вона до мене?

- Чому ти прийшла до мене?

- Хотіла заховатись, - усміхнулась любов. – у тебе не стануть шукати.

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Тема: ПРИТЧІ 04.12.09 19:17

Притча про закоханого студента. Хто що побачив...

Полюбив бідний студент багату дівчину. Одного разу вона запросила його на свій День народження. На ювілей єдиної доньки батьки запросили багато гостей, людей достойних, із відомих родин. Приходять вони завжди із дорогими подарунками, змагаються один з одним: хто із них більше вразить іменинницю. А що може подарувати бідний студент, крім свого люблячого серця? Та і не в ціні воно сьогодні. Сьогодні в шані дорогоцінне каміння, розкішний одяг і конверти з грошима. А серце в конверт не запакуєш...

Що робити? Думав студент,думав і придумав. Він прийшов у магазин і запитав:
- Чи немає у вас дорогої, але розбитої вази?
- Є.
- А скільки вона коштує?
Коштувала вона якусь дрібницю. Радісний студент попросив запакувати те, що залишилося від вази, в гарний папір, і пішов до каси.

Ввечері,коли гості стали вручати свої дарунки, студент підійшов до іменинниці і з словами привітання протягнув їй свою покупку. Потім, незграбно повернувшись,він ніби ненароком упустив згорток, який із дзвоном упав.

Присутні ахнули, а засмучена іменинниця, піднявши подарунок, стала розгортати його.
І - о, жах! Послужливі продавці загорнули кожний уламок вази окремо! Гості були обурені обманом, а молодий юнак із соромом біг.

І тільки чистій душі дівчини ці уламки здалися дорожчими за всі подарунки. За ними вона побачила любляче серце.

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Тема: Re: ПРИТЧІ 09.09.10 11:13

Притча про Церкву

Коли чоловік був ще дитиною, бабуся завжди говорила йому: Внучку, от виростеш ти великий, і коли буде тобі на душі важко – ти йди до храму, тобі завжди там легше буде.

Виріс чоловік. І стало йому жити якось невимовно важко. Не було сил терпіти. Згадав він пораду бабусі і пішов до церкви. А там до нього підходить хтось: не так руки тримаєш! Інша підбігає: не так стоїш. Третя бурмоче: не так одягнутий. Ззаду штурхають: неправильно хрестишся.

А тут підішла одна жінка і каже йому:
— Ви б вийшли із храму, купили собі книжку про те, як себе тут вести, потім би і заходили.

Вийшов той чоловік з храму, сів не лавочку і гірко заплакав. І раптом, чує він голос:
— Чого ти, дитя моє, плачеш?

Підняв чоловік заплакані очі і побачив Христа. Та відповідає йому:
— Господи! Мене до храму не пускають!

Обняв його Ісус Христос:
— Не плач, вони і мене давно туди не пускають.

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Тема: Re: ПРИТЧІ 12.02.12 13:04

Притча про друзів

Помер чоловік. Його собака ліг поряд, і теж помер.
І от душа людини стоїть перед воротами з надписом «Рай», і біля цієї душі людини душа собаки. А на воротах надпис: «з собаками вхід заборонений!». Не зайшов той чоловік у ворота, пройшов повз них далі.
Йдуть вони по дорозі, бачуть інші ворота, на яких нічого не написано, тільки поряд старець сидить.
- Пробачте, шановний, а це що за ворота?
- Рай.
- А з собакою можна?
- Звичайно!
- А там спочатку, що за ворота були?
- В пекло. До раю доходять тільки ті, хто не покидає друзів.

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Тема: Re: ПРИТЧІ 13.11.13 17:51

Притча про дім та любов

Був у батьків єдиний син. Коли він виріс, батько знайшов йому багату наречену. - Дорогі батьки, не потрібна мені ця дівчина, - сказав син. - Я полюбив іншу і хочу одружитися на ній. - Хто вона? - Здивувались батьки. - Служниця наша. Хіба ви не бачите, яка вона мила та красива, як трудиться з ранку до вечора, - відповів син. Розсердилися батьки. Сім'я у них була багата, і хотіли вони ще багатшими стати. Звільнили служницю, але син не забув дівчину. Тоді батько сказав йому: - Якщо хочеш на бідній одружитися, йди з дому. Не дам тобі нічого. - Це не біда, батьку . Головне - любов, - сказав син і пішов. Зажив він з молодою дружиною душа в душу. Незабаром мати прийшла провідати сина. Погостювала день ,другий і говорить: - Синку, вдома ми пироги їли, а в тебе лише чорний хлібець. Вдома ти на перині спав, а тут на соломі. Невже тобі це подобається? - Дім у людини там, де її люблять - відповів син.
"СЕРЦЮ НЕ НАКАЖЕШ"- МОВИТЬ НАРОДНА МУДРІСТЬ. І ЯК ДОБРЕ КОЛИ ЛЮДИНА ІДЕ ЗА ПОКЛИКОМ СЕРЦЯ.

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84

Тема: Re: ПРИТЧІ 23.05.14 18:52

МІЙ ДІМ — ГОТЕЛЬ

До багатої людини постукав мандрівник і попросився переночувати. — Мій будинок — не готель, — пробурчав багач. Але така відповідь не збентежила мандрівника. Він люб’язно запитав господаря: — Скажіть, хто в цьому будинку жив до вас? — Батько, — відповів господар. — А хто жив до батька? — Дідусь. — А де ж тепер дідусь? — Помер. — Де ж ваш батько? Напевно, теж помер? — Так, помер, — похиливши голову, відповів багач. — А як довго ви збираєтеся жити в цьому будинку? — Не знаю. Цього ніхто не знає. А навіщо тобі це? — поцікавився господар. — Ви сказали, що ваш будинок — не готель. Але з ваших відповідей я бачу, що саме готель. Усі жили тут тимчасово. Господар задумався... І впустив мандрівника. Усі ми — мандрівники і прибульці, живемо тут, на землі, як у готелі. Коли ця проста істина доходить до людей, їм стає легше жити, тому що вони починають дивитися на світ і життя іншими очима. А той, хто вважає себе єдиновладним господарем свого життя й маєтку, дуже розчарується.

Тема: Re: ПРИТЧІ 05.12.14 11:40

Притча про торговця

В одному місті жив торговець. Коли б він не відпускав покупцям товар, він завжди обраховував їх на кілька монет. І статок його вельми збільшився. Однак діти його були хворі, і він витрачав багато грошей на докторів і ліки. І чим більше він витрачав на лікування дітей, тим більше він обманював своїх покупців. Але чим більше він обманював покупців, тим сильніше хворіли його діти. Одного разу, коли торговець сидів один і задрімав у своїй лавці, повний тривог про своїх дітей, йому у сні здалося, що на мить розкрилися небеса. Він підняв очі до неба, щоб подивитися, що там відбувається. І бачить: стоять ангели у величезних ваг, відміряють всі блага, якими Господь наділяє людей. І ось, підійшла черга його сім'ї. Коли ангели стали відміряти здоров'я для його дітей, вони кинули на чашу ваг здоров'я менше, ніж було гир на вагах. Розгнівався багач і хотів гримнути на ангелів, але тут один з них обернувся до нього і каже: «Міра правильна. Що ж ти сердишся? Ми недодаємо твоїм дітям рівно стільки, скільки ти недодав своїм покупцям. І так ми вершимо правду Божу ». Неначе мечем прокололи торговця, і став він гірко каятися у своєму тяжкому гріху. З тих пір став багатій не тільки став правильно зважувати, але завжди додавати зайве. А до дітей його повернулося здоров'я.

ПРИТЧІ 1ef6673a4c84