Влада. Цирк шапіто. Квитки безкоштовні.

Влада. Цирк шапіто. Квитки безкоштовні.

В неділю 30 березня 2008 року жителі та гості міста мали нагоду спостерігати Екуменічну хресну дорогу. Анонсоване це дійство було у вигляді оголошення в місцевій пресі на головній сторінці. З цієї нагоди кожен краянин мав можливість просльозитись з приводу побожності владних мужів рідного краю. Марафон у влади був не надто затяжним. Згідно з пунктом 12 Плану-схеми маршруту хресної дороги: "хрест (стація на дорозі навпроти пам"ятника "Борцям за волю України") - хрест несе влада. Відчуваєте наголос на останніх трьох словах? ХРЕСТ НЕСЕ ВЛАДА. Звичайно вона, хто ж іще. Ну ж не народ. Це ж влада терпить знущання від народу. Це ж народ, не видасть будь-якого папірця без хабаря, це ж до народу треба йти з поклоном, оббиваючи пороги, і принижуючись.

Ця екуменічна хресна дорога не нагадала мені радянські часи. Бо за радянської влади, коли було гоніння за християнами, люди ходили до церкви під власний страх і ризик. І багато хто не поступався совєтським вождям, та щонеділі виконував свій обов"язок християнина.
Але ця екуменічна хресна дорога нагадала мені радянські часи тим, що вона була схожа на парад першотравневий, де в обов"язковому порядку всі заганялись на сильно організоване дійство.

Я хочу звернутись до влади з такими словами:
Не доводьте нам своєї побожності б"ючись в груди публічно, як ті фарисеї. Ми вам не віримо. Доведіть нам свою побожність хоч раз, визнавши, що так, вкрав, так, хабарник, так, нічого не зробив для міста, для простих людей. І піди у відставку, звільнивши місце чесним, порядним, і незаполітизованим. Оце буде каяття, для достойних називатись християнами. А що, слабо? Слабо. Це Вам не на мітингу виступати...

Народу багато було як ніколи.