Вітання з нагоди Різдва св.Йоана Хрестителя!

Вітаю всіх з Різдвом Іоана Хрестителя, а не з язичницьким святом Івана Купала.

7 липня за церковним календарем - Різдво Іоанна Хрестителя. Проте ще в дохристиянські часи слов'яни відмічали у цей час день Купала, тобто Сонця. Злиття традицій і дало нам свято Івана Купала.
Головною розвагою вечора стають стрибки через вогнище, які зараз більше схожі на спортивні змагання. Раніше цьому ритуалу надавали магічне значення. Якщо стрибнути вище за всіх, то буде хороше здоров'я, коли вдало перескочать через полум'я закохані, то вони скоро одружаться. І не дай Бог вступити у вогонь - біди протягом року не уникнути.
Шукати ж вночі чарівні квітки папороті можуть тільки найсміливіші і чистіші серцем, адже шлях до квітки захищає нечиста сила, а земні багатства, які він відкриває, ще нікого до добра не доводили.
Якщо ж знайти квітку папороті не пощастило, то можна спробувати зцілятися купальською росою. Для цього треба встати якомога раніше, ще до сходу сонця, і пройтися босоніж по цілющій купальській росі. Як то кажуть, «Хто рано встає, тому Бог дає».

Але якщо Ви вважаєте себе християнами, то цей день для Вас є Різдвом Іоана Хрестителя, а не з язичницьким святом Івана Купала!

Святий Йоан Хреститель (Предтеча), або «посланець» Христа, який передбачив його прихід, утворює сполучну ланку між Старим і Новим Заповітом. Він останній з ряду старозаповітних пророків і перший святий Нового Заповіту, в якому розповідається його історія. Йоан Хреститель, син священика Захарії і праведної Єлисавети, був родичем Христа по матері. У віці приблизно 30 років він вийшов на берег Йордану проповідувати покаяння і готувати народ до прийняття Спасителя. Він сподобився хрестити (десницею, тобто правою рукою) Ісуса у водах Йордана і підтвердив таємничу появу Пресвятої Трійці в день Хрещення Спасителя. Земне життя Йоана Предтечі закінчилося стратою – за наказом царя Ірода пророкові відрубали голову. Тіло святого поховали в Севастії, потім євангелист Лука переніс праву руку Йоана Хрестителя в Антинохію, а коли виникла небезпека її захоплення мусульманами, християнську святиню перевезли до Константинополя. Пізніше вона опинилася на Мальті, а у 1799 році, коли Мальтійський орден очолив Павло I, передав правицю Предтечі до Росії. Після революції 1917-го року святиня покинула межі цієї країни і з тих пір зберігається в Чорногорії.