Про Страсний Тиждень, або Страсну Седмицю Великого Посту.

Великий Понеділок.

Страсний тиждень у пам'ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається з понеділка. У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосиф розглядається як прообраз зрадженого Христа.

Cтарозавітній образ патріарха Йосифа, який був проданий братами в Єгипет, постраждав, а потім прославився і звеличився є прообразом страждань Христа Спасителя, який був відданий на смерть співвітчизниками, але возвеличився у Своєму Воскресінні з мертвих. Також прообразне значення життя Йосифа можемо бачити в тому, що він був відданий братами на смерть, але Бог зробив так, що Йосиф в час голоду врятував свого батька і братів від смерті. Також і Господь Ісус Христос був відданий людьми на смерть, але завдяки Його воскресінню ми звільняємося від рабства гріху та смерті.

Крім цього в понеділок згадується прокляття Господом смоковниці, яку він побачив на дорозі, але не знайшов на ній плодів. Безплідна смоківниця є образом лицемірних фарисеїв та всіх, в кому, незважаючи на зовнішню побожність, Господь не знаходить правдивих плодів віри й благочестя, а тільки лицемірну тінь закону. Безплідній, засохлій смоковниці буває подібна і всяка душа людська, якщо вона не приносить духовних плодів – істинного покаяння, віри, молитви й добрих діл.

Великий Вівторок.

У Великий вівторок згадується викриття Господом книжників і фарисеїв, Його розмови і притчі, сказані в цей день в Єрусалимському храмі: про податок кесарю, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу, притчі про десять дів і таланти. В притчах зображається неочікуване пришестя Господа (про десять дів) і праведність суду Божого (про таланти).

Велика Середа.

У Велику середу згадується жінка-грішниця, яка омила сльозами і помазала дорогоцінним миром ноги Спасителя, коли Він був на вечері в Віфанії, в домі Симона прокаженого, і цим приготувала Христа до похорону. Тут же Іуда удаваною турботою про бідних виявив своє сріблолюбство, а потім вирішив видати Христа юдейським старійшинам за тридцять срібняків. Церквою, на згадку про зраду Спасителя Іудою, майже протягом всього року встановлений у середу піст.

Протягом перших трьох днів Страсного тижня в храмах не звершується повна Літургія, а лише постова Літургія Ранішеосвячених Дарів.

Страсний Четвер.

У Страсний четвер віруючі згадують встановлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових - Євхаристії .
У цей день в богослужінні згадуються чотири важливі події з життя Христа Спасителя: Тайна вечеря, на якій Господь встановив новозавітне Таїнство Святої Євхаристії – Причастя Його Тіла і Крові; вмивання ніг ученикам на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному; молитва в саду Гефсиманському; видання Ісуса Христа Іудою на неправедне судилище.

В цей день під час Літургії буває багато причасників, а також за традицією приготовляються Святі Дари для зберігання – на випадок потреби причастити хворих.

Ввечері Страсного четверга у храмах відбувається богослужіння, під час якого читаються 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові. Під час цих читань парафіяни стоять із запаленими свічками, які, за традицією, після служби приносять додому.

Страсний четвер також називають «Чистим», бо з цього дня починаються особливі приготування до святкування Пасхи – віруючі очищають житло від бруду, а також починають пекти паски та фарбувати великодні крашанки.

Велика п'ятниця.

Велика п'ятниця - найскорботніший день, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи. У цей день строгий піст. За вченням святих отців цього дня не дозволено нічого їсти і навіть пити води, тільки хворі люди можуть з’їсти хліба і випити води після заходу сонця.

У Велику п’ятницю Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і Пилатом Господа Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті, смерть і покладання Його тіла в гріб, зішестя душею в пекло для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, які з вірою чекали Його пришестя, а також введення розбійника в Рай.


В цей день, який є особливо суворим постовим днем року, віруючі намагаються зовсім не споживати їжі. Літургія цього дня не звершується. Після полудня у храмах урочисто виносять для поклоніння Плащаницю – іконографічне зображення покладання тіла померлого Спасителі у гріб. На утрені Великої суботи, яка відправляється або ввечері в п’ятницю, або зранку в суботу, перед цією Плащаницею читаються поховальні статії, а потім її обносять хресним ходом навколо храму – подібно до Йосифа Аримафейського, праведного Никодима та жінок-мироносиць, які ховали тіло Ісусове.

Велика Субота.

У суботу тіло Христа "перебувало в гробі", але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників.

Основні спогади дня Великої суботи викладені у церковному молитвослів’ї: «У гробі тілом, в пеклі душею як Бог, в Раю ж з розбійником, і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописаний». Під час літургії священнослужителі з чорних постових одеж перевдягаються в білі. Це є спогадом про традицію звершувати цього дня хрещення новонавернених, а також символом наближення Христового Воскресіння, про яке нагадують читання і богослужбові піснеспіви.