Ви бажаєте відреагувати на цей пост? Створіть акаунт всього за кілька кліків або увійдіть на форум.


 
ФорумФорум  ПошукПошук  Останні зображенняОстанні зображення  ЗареєструватисьЗареєструватись  Вхід  

 

 Свято Стрітення Господнього

Перейти донизу 
АвторПовідомлення
Християнин
Житель форуму
Житель форуму



Чоловік
К-ть повідомлень : 90
Registration date : 04.12.2010

Свято Стрітення Господнього Empty
ПовідомленняТема: Свято Стрітення Господнього   Свято Стрітення Господнього Empty15.02.11 12:05

Свято Стрітення Господнього 8f6a5e7dfe

Сьогодні свято Стрітення Господнього

15 лютого за григоріанським календарем християни східного обряду відзначають свято в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження. Згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження.

Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося — Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей».

Звершивши все згідно з законом Господнім, Марія і Йосиф повернулися до Віфлеєму.

Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.
Повернутися до початку Перейти донизу
Християнин
Житель форуму
Житель форуму



Чоловік
К-ть повідомлень : 90
Registration date : 04.12.2010

Свято Стрітення Господнього Empty
ПовідомленняТема: Re: Свято Стрітення Господнього   Свято Стрітення Господнього Empty15.02.11 12:06

Свято Стрітення Господнього 13336ae743


Вітання зі святом!

День Стрітення Господнього - 15 лютого за новим стилем - одне з найбільших свят Православної Церкви. Цього дня не «зима з весною зустрічається» (як каже повір'я), а відзначається одна з ключових подій в історії взаємин Бога й людини: Богодитину, принесену на 40-й день після народження в ієрусалимський храм, зустрічає праведний Симеон. У цій події Церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який персоніфікує старець Симеон, приходить Завіт Новий, що дасть людям втілений Месія-Христос.

Прийшов час, якого людство очікувало не одне тисячоліття. У світ з'явився Той, Хто стане переможцем гріха та смерті, Хто відкриє всім народам шлях у Царство Боже й шукатиме кожну зниклу вівцю... Прозріваючи це, праведний Симеон, взявши Ісуса на руки, вимовив: «Нині відпускаєш Ти раба Свого, Владико, по слову Своєму, з миром, тому що бачили очі мої порятунок Твій, який Ти підготував для всіх народів: світло в одкровення язичникам і славу народу Твого, Ізраїлю».

Симеон побачив Христа - і тепер може з миром «відійти до праотців», тобто померти, щоб зійти в похмурий шеол, де знаходяться всі покійні, очікуючи звільнення. І Симеон принесе їм радісну звістку: «Чекати залишилося недовго, тому що я на своїх руках тримав Того, Хто зруйнує пекло».

Церква співає в цей день: «Давній днями, який дав у давнину Закон на Синаї Мойсею, нині бачимо як Дитину; і Закон виконуючи, як Творець Закону, за Законом у Храм приноситься й старцю вручається». Той Самий Бог, Який говорив на Синаї з Мойсеєм та встановив іудейський Закон, тепер приноситься в храм як дитина, виконуючи цей же Закон. У словах пісні втілюється церковне вчення про те, що за всіх часів Бог спілкувався з людством в особі Сина. Тому, зокрема, неправомірно зображувати на іконах Бога Отця, Якого ніхто й ніколи не бачив. «Давній днями», тобто старець, у вигляді якого Бог являвся деяким пророкам до втілення Христа, - це той Самий Син Божий.

У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Потім з'явилося повір'я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної тьми (сліпоти).

Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка сприймається просто як обряд або традиція, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на язичницький магізм.

На Стрітення також відзначається день православної молоді. Чому саме цього дня? Складно сказати, але, на мою думку, цей день обрано невипадково. Молодість - це час, коли в житті людини зазвичай відбуваються найважливіші зустрічі: своєї «половинки», з якої розділиш радості й біди подальшого життя, вірних друзів. Це час зустрічей, що визначають життєвий шлях і закладають у нашому серці зерно життя вічного. Молодість - час, сповнений спокус, але й благодатний також!

Зі святом Вас! Нехай у кожного з нас у житті буде більше істинних, справжніх зустрічей - «стрітень» - один з одним і з Богом.
Повернутися до початку Перейти донизу
Християнин
Житель форуму
Житель форуму



Чоловік
К-ть повідомлень : 90
Registration date : 04.12.2010

Свято Стрітення Господнього Empty
ПовідомленняТема: Re: Свято Стрітення Господнього   Свято Стрітення Господнього Empty15.02.11 12:07

Свято Стрітення Господнього 14b1051eeb


Святі отці і вчителі Церкви про свято Стрітення Господнього


Святий Афанасій, архієпископ Олександрійський: «Нині відпускаєш раба Твого, Господи, за словом Твоїм, з миром, - промовив старець Симеон при стрітенні Господнім». Тому то, будемо зневажати смерть: бо якщо і боятися її станемо, то помремо, звичайно, у визначений нам Промислом час. Краще зустріти її доблесно, як щось звичайне і потрібне, аніж поступитися перед нею безславно. Хто закінчує життя в благочесті, той не помирає.

Святий Амфілохій, єпископ Іонійський: Тому то славним є дівство, але дівство правдиве. Бо і в дівстві є різниця. Одні діви задрімали і поснули, а інші були бадьорими (Мф. 25, 1-13). Достойним похвали є шлюб, але шлюб вірний і чесний: оскільки багато хто зберіг, а багато хто і не зберіг чистоти його. Шанованими є і вдівці, але вдівці правдиві, які отримали перемогу в подвигу цнотливості, вдівці чисті, чесні, непорочні, вдівці, які не зрадили один одному після шлюбу, перебуваючи в скверні гріха.

Такою була показана нам Словом Божим Анна Пророчиця, що дожила до глибокої старості, і як орел оновилась юністю… Чи бачиш ти велич Анни? Вона стала захисницею Господа, говорила про Нього перед лицем Його Самого. Чудна річ! Вдовиця присоромила священиків і книжників, і присоромлюючи їх, надихала весь народ, сповіщаючи про визволення, яке мало відбутися в Єрусалимі через пришестя Господа; проповідувала тим, хто її слухав, прославляючи Господа. Анна бачила Господа Немовлям ; бачила дари і очищувальні жертви, з Ним і за Нього принесені, і не було в неї сумніву в тому, що Бог Немовля. Анна сповідувала, що це Немовля є Бог, Лікар і Визволитель Всемогутній, і Викорінювач гріхів.

Святий Григорій, єпископ Ніський: О, істинно блаженний і триблаженний старче Симеоне! Яким є блаженним твій, істинно святим, вхід до храму, яким ти йшов до переходу від життя земного до небесного! Величними і блаженними є очі твоєї душі і тіла, що прийняли видиме Богоявлення і пізнали у плоті Бога Слово. Якими блаженними є твої руки, що обнімали слово життя! Якими блаженним є твої уста, що благовіствували одкровення Світла життя! І що я поспішаю прикласти особливу хвалу до кожного твого тілесного члена, коли Євангелист вже раніше навчив, що ти весь достохвальний і слугуєш житлом для Святого Духа! Але прийди, о блаженний отче, Святим Духом, що промовляє в тобі, відкрий скарб, що криється в небагатьох словах твоїх, бо Слово Боже приводить нас за порадою до вас і до подібних вам, що прикрашені сивиною, що володієте премудрістю, до істинних старців і отців, щоб ми навчались спасительним настановам, бо і в Святому Писанні сказано: «…запитай батька твого, і він розповість тобі, старців твоїх і вони скажуть тобі» (Втор. 32, 7).

Святитель Іоанн Золотоустий, архієпископ Константинопольський: І ти, каже Писання, являєшся Його Матір’ю. І так, чи будеш ти не підданою спокусам, після того як визнала, що Ти – Мати, після того як породила Його, після того, як думаєш, вмістила Його на певний час у Своєму чреві. Утроба Твоя була посудиною дії Духа. Чи будеш Ти не підданою спокусам, після того як стала Богородицею, після того, як будучи незамужньою, зачала, після Того, як стала Матір’ю Свого Творця? Чи будеш Ти не підданою останньому, але «… і Тобі Самій душу пройме меч» (Лк. 2, 35). Чому, Господи? Чим я згрішила? Ти, звичайно, нічим не згрішила; але, коли побачиш, що Він висить на хресті, - коли побачиш, що Він страждає за світ, - коли побачиш, що руки Його розпростерті на хресті і прибиті цвяхами до дерева, тоді Ти почнеш сумніватися і казати: невже це Той, про Якого говорив Мені ангел, невже це Той, по відношенню до Якого сталось Моє чудесне зачаття? Я була дівою і народила, і залишилась Дівою. Чому Він розпинається? І тоді Тобі Самій пройме душу меч.

Святий Феодот, єпископ Анкірський: Що ж про цю подію думає Божественна і всеоспівана дівственна Мати? Дивувалась всьому сказаному і клала все у Своє серце. Симеон додає їй таке пророцтво: «о, біла і невинна голубко! О, свята скиніє надії нашої, в якій утверджується вся святиня і велич» (Пс. 95, 6). «Ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, - і Тобі Самій душу пройме меч, - щоб відреклися помисли багатьох сердець» (Лк. 2, 34, 35). Навіщо ж ти старче з радісним змішав скорботне? До цього ти говорив про світло і славу, а тепер сповіщаєш про падіння, і передбачаєш меч для Богородиці? «Так, - каже він, - все буде у свій час: падіння для невіруючих, підняття – для віруючих, а знак для сперечання, коли по всьому світі люди будуть вимагати доказів і чудес…».

Святий Ісихій, пресвітер Єрусалимський: Це свято називається «очищенням». Це свято можна назвати, не погрішаючи, «святим святих». Бо сьогодні вершина всього таїнства втілення Христа. Немовля Христос нині є визнаним Богом. Той, Хто сидить на престолі, Творець єства нашого нині принесений був на грудях і приніс пару мислених голубів - Симеона і Анну… Тому, Хто постраждав за нас, належало принести очищення. Тому, Хто не пошкодував за нас власної крові, належало не пошкодувати двох пташок. І так Законодавець служить закону заради закону, і Той, Хто сповіщає свободу духа, підкорюється букві, не відкидає Мойсея, щоб з часом стати достойним віри свідком.

Святий Тимофій, єпископ Єрусалимський (VI ст.): Праведний Симеон, який забажав побачити Господа до Його воплочення, побачив Його втіленим і прийняв Його на руки, і забажав звільнитися від рабства тілесного, взиваючи до явленого Немовляти, Владики всього: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє» (Лк. 2, 29, 30). « Я бачив і буду відпущений, щоб не затримуватися тут: я буду відпущений з миром, щоб не перебувати в скорботі; я бачив славу Твою, хори ангелів, славослів’я архангелів, творіння, яке веселилося. Я нині отримую розрішення, щоб не бачити проти Тебе сміливості співродичів моїх - юдеїв, щоб не бачити раба, який б’є Тебе, списа, що торкається Тебе, затемненого сонця, зменшеного місяця, стихій природніх, що змінюються. Я не хочу бачити Тебе розіп’ятим на хресті, не хочу бачити розкиданого каміння, роздертої храмової завіси».

Святий Софроній, патріарх Єрусалимський: Браття, всі просвітімось, всі засяємо. Нехай ніхто із нас не буде таким, що не бере участі в цьому світлі, нехай ніхто не перебуває в обіймах темряви. Вийдемо всі у сяйві і, просвітлені, підемо на зустріч Йому і разом із старцем Симеоном приймемо це ясне і вічне світло. Радуючись духом, разом з цим Симеоном, з вдячністю заспіваємо піснеспів Отцю світла, Який послав істинне світло, розігнав темряву і осяяв всіх нас. Бо Богу належить спасіння, яке Він приготував перед лицем всіх народів (Лк. 2, 31) і явив для слави нас – нового Ізраїля, і ми через нього пізнали себе, тому що перебували в тому давньому і темному гріхові, немов у кайданах, але звільнились від нього, після того як Симеон побачив Христа. Прийнявши з вірою Христа, Який прийшов до нас із Вифлеєму, ми стали народом Божим, побачили Бога у плоті, стали новим Ізраїлем, і Його перебування серед нас прославляємо цим щорічним святом.

Святий Григорій Палама, архієпископ Фесалонікійський: Дух Святий для Цього чудесного Народженого і нині Принесеного в храм приготував інших голубів й інших пташенят голубиних. Яких це? Симеона і Анну, яких можна назвати пташенятами голубиними за досконале дитяче незнання гріха, або голубами за найвищу ступінь ціломудрості. Симеон, муж праведний і благочестивий, сповнений Духа Святого, нині прийшов в храм і зустрівши, прийняв на руки Небесне і Земне Немовля, принісши Йому, як Богу, пісню і молитву, просячи розрішити його від тіла з миром, - сповіщаючи, що Він є спасительним Світлом для всіх, і що Він лежить на падіння невіруючих в Нього і на підняття тих, хто увірує в Нього. Потім і Діві, Матері Немовляти, він сказав, що внаслідок скорботи серед хресних страждань Сина буде і Мати Цього Богомладенця. А пророчиця Анна, дочка Фануїлова, яка мала біля вісімдесяти чотирьох років, постом і молитвою служачи Богові і не відходячи від храму, в той час особливо будучи натхненною Духом Святим, славила Бога і благовістила про це Немовля всім, хто чекав визволення.

Святитель Димитрій, митрополит Ростовський: Будемо і ми, улюбленні, уподібнюватися тому великому угоднику Божому Симеону, хоча б частково, наскільки може немічна наша сила, уподібнюватися праведності його, - не будемо нікого ображати, не злословити, не обманювати, не помишляти лукавого. Будемо наслідувати його благочестя, шанувати Бога не тільки вірою істинною, але й добрими ділами; злих же і не богоугодних справ всіма силами будемо уникати. Будемо уподібнюватися йому і в твердій надії отримати майбутнє блаженство, покладаючи всю свою надію на Бога. Чистим життям поспішимо мати в собі Духа Святого: бо Святий Дух вселяється тільки в того, хто провадить життя чисте, ціломудренне, нескверне. Дух Святий перебуває там, де є любов один до одного, лагідність і мирне перебування з усіма. Ти ж, святий праведний Богоприїмче Симеоне, сам вчини з нами так, щоб ми були твоїми наслідниками і співжителями блаженства твого.
Повернутися до початку Перейти донизу
Християнин
Житель форуму
Житель форуму



Чоловік
К-ть повідомлень : 90
Registration date : 04.12.2010

Свято Стрітення Господнього Empty
ПовідомленняТема: Re: Свято Стрітення Господнього   Свято Стрітення Господнього Empty15.02.11 12:28

Свято Стрітення Господнього 73525ef1a2


Свято Стрітення – одне з 12-ти найбільших свят для християнина.


Свято Стрітення відзначають православні, католики і лютерани, причому православні відносять це свято до найголовніших, двунадесятих, свят Православної Церкви.

Тобто, для православних християн свято стрітення одне з 12 найбільших свят церковного року.

Приводом для встановлення свята послужив євангельський переказ про праведного старця Симеона, який жив при Єрусалимському храмі.

Працюючи над перекладом Священного писання з єврейської мови на грецьку, Симеон засумнівався у словах із Книги пророка Ісаї про те, що Спаситель народиться від Діви, і хотів виправити текст. Тоді йому явився святий Ангел і повідомив, що Симеон не помре до тих пір, поки не побачить своїми очима виконання пророцтва.

На 40-й день після народження немовляти Христа Діва Марія і праведний Йосип принесли Його до Єрусалимського храму, щоб за старозавітним звичаєм зробити вдячну пожертву Богові за народження первістка. Симеон, якому на той час виповнилося вже 360 років, духовно узрів у дитині Спасителя і вимовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму з миром». Іншими словами, Симеон подякував Богові за порятунок від тягот земного життя – і помер.

Богослови тлумачать Стрітення (зустріч) дитини Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Завітів, зустріч даного єврейському народові Закону Божого і вищого закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом.

За народними прикметами, Стрітення є межею між зимою і весною. І якщо день видавався сонячним, чекали відлиги, а якщо хмарним – морозів. Однак, хочу нагадати всім вірним, що в прикмети вірять тільки погани і безбожники. Бо жодні природні явища не мають впливу на життя людини. Все у всесвіті відбувається з волі Божої, і за його святим промислом. То ж будьмо розважливими.

У народі, свято Стрітення сприймається ще й як зустріч зими з весною. Казали, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».

Є в нас ще інший звичай, пов'язаний зі святом Христового Стрітення, — благословення свічок. Цей обряд нагадує нам, що Ісус Христос, світло від світла, в день принесення до єрусалимського храму перший раз об'явив себе прилюдно як "світло для поган". А нас цей обряд вчить, все своє життя вірно йти слідом за Ісусом Христом, який своїм прикладом і наукою освітлює дорогу нашого життя. Побожні християни мають звичай берегти посвячені на Стрітення свічки і світити ними у різі потреби з вірою і надією, що Бог дасть їм бажане добро і обереже від нещастя.

У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають «громичними», бо їх ставили перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки.

Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку — «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця».

Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.

Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю бурі, зливи чи смерчу, ниву — від буреламу чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку — «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця».

Запалювали громничну свічку у таких випадках:

* коли над оселею гуляє страшна негода;
* коли виникали труднощі при пологах;
* коли у місті чи селі якесь лихо, пожежа, повнь;
* коли у людини важка невиліковна хвороба;
* коли людину схопить «чорна хвороба» (епілепсія);
* як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.

Дорогі брати і сестри, подякуймо Богові за те, що дозволив нам дожити до сьогоднішнього свята, і попросімо у Нього розуміння Світла Істини. Нехай свято Стрітення освітлює кожну нашу душу, і допоможе нам йти правильною дорогою до спасіння та життя вічного.
Повернутися до початку Перейти донизу
Спонсорований контент





Свято Стрітення Господнього Empty
ПовідомленняТема: Re: Свято Стрітення Господнього   Свято Стрітення Господнього Empty

Повернутися до початку Перейти донизу
 
Свято Стрітення Господнього
Повернутися до початку 
Сторінка 1 з 1
 Схожі теми
-

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
 ::  ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ (релігійний розділ) :: Церковні свята-
Перейти до: